Sansati

Прошли те времена — «Сжечь ведьму!»
Сейчас ведьмы сами выбирают кого сжечь.
Любовью, ненавистью или безразличием.))

У світі фантазій десь відьма жила
Із ранку із печивом каву пила
Дивилась із сумом вона у вікно
Бо так закохатись хотіла давно
Минали знов тижні а тпотім роки
Літали в астралі у відьми думки
Де той чоловік що не відає страху
Вона запитала старезную сваху
А та їй сказала що десь за горами
Є лицар такий що б'ється з страхами
І відьма у коло хрустальне дивилась
Щоб стежка до лицар того наснилась
І ось вищі сили дали свою згоду
Дали для польоту прекрасную погоду
Мітлу свою взявши вона полетіла
Здавалось що в неї прорізались крила...
А десь у краю де запалюють зорі
Жив лицар сумний у будинку на морі...
На варті стояв він надів обладунки
Та от не складались з жінками стосунки...
Та якось уранці побачи у небі
Він відьму летючу по серця потребі
Із неба на руки вона йому впала
Тепер тільки мій ти йому так сказала
Дивився той лицар в зеленії очі
Що сяйво зірок нагадали у ночі
І мідне волосся  і голоса звуки
І вже не хотів розмикати він руки
Отак і знайшла своє відьма кохання
У краї де сяйво з'являється зрання..